Восьма «заповідь» від ООН

Восьма «заповідь» від ООН

Вівторок, 20 серпня 2004 р.  / 10 сторінка

Цілі розвитку тисячоліттяУ вересні-жовтні у «пілотних» областях - Львівщині та Луганщині - розпочнеться другий етап реалізації проекту ООН «Цілі розвитку тисячоліття». До експериментів нам не звикати, отож, тішить лише, що гірше не буде. Хіба «прикриють» кілька неактуальних для регіону програм, що фінансуються з бюджету. Про це розповіла на засіданні Львівського прес-клубу реформ спеціаліст проекту «Цілі розвитку тисячоліття» програми розвитку ООН Ольга Дученко.

Держпрограми проревізують

Про «Цілі розвитку тисячоліття» в Україні заговорили ще у 2000 році, коли Президент підписав Декларацію тисячоліття ООН, у якій визначено глобальні цілі розвитку міжнародної спільноти до 2015 року. Крім України, під цими цілями підписалося ще 189 країн. Після того розпочалась адаптація цілей розвитку тисячоліття для України, з огляду на основні положення стратегії економічного та соціального розвитку України.

«У 2003 році було створено робочі групи, з представників міністерств, а також незалежних експертів вітчизняних та міжнародних організацій, - розповіла Ольга Дученко. - Результатом роботи стала аналітична доповідь, у якій Україна визначила власні цілі, взяла на себе зобов’язання покращити економічне і соціальне становище України, встановила певні показники і рівень, яких хоче досягнути у 2015 році. Наголошу, що цей документ неполітичний, і незалежно від того, як зміниться влада, Україна взяла на себе зобов’язання досягнути вказаних показників».

Отож, фахівці визначили такі цілі тисячоліття для України: подолання бідності; забезпечення якісної освіти впродовж життя; сталий розвиток довкілля; поліпшення здоров’я матерів та зменшення дитячої смертності; обмеження поширення ВІЛ-інфекції, СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів; забезпечення гендерної рівності.

Наступним етапом після аналітичної доповіді на національному рівні стане підготовка аналогічних доповідей, адаптованих для регіонів країни. Так у вересні-жовтні розпочнеться робота над звітами на регіональному рівні у трьох областях - Львівській, Луганській, (третє «пілотне» місце ще вакантне). Будуть створені робочі групи з представників Мінекономіки, які брали участь у розробці національного звіту, представників ОДА, неурядових громадських організацій, які визначать пріоритетні цілі, враховуючи специфіку кожного регіону.

Доки триватиме регіоналізація цілей тисячоліття, на державному рівні відбуватиметься ревізія цільових програм відповідно до кожної з цілей. За словами пані Ольги, в Україні існує 264 цільових програм, які в різних сферах спрямовані на різні аспекти. Такий перегляд програм дозволить відстежити як розподіляються кошти і чи варто їх розподіляти.

Реальний песимістичний прогноз

- Пані Ольго, чи вже визначені наступні етапи реалізації проекту. Підготовка доповіді, регіоналізація цілей, а що далі?

- Потім відбуватиметься моніторинг цілей. Зараз ми маємо національну доповідь, тут є деталізація по періодах - 2004, 2007, 2011, 2015 років. Відповідно після регіоналізації цілей кожна область напише аналогічну аналітичну доповідь. У результаті також будуть переглянуті програми, які приймаються на обласному рівні, а також бюджетні кошти, які виділяються на ці програми. А далі триватиме моніторинг.

- Зараз, крім теоретичного напрацювання, ведеться якась практична робота?

- Теоретична робота - визначення цілей. А практичне наповнення проекту - це програми, які підпадають під кожну з цілей. Після того, як ми проведемо регіоналізацію цілей на Львівщині, стане зрозуміло, скажімо, що для вирішення такої проблеми, як водопостачання, що підпадає під ціль «сталого розвитку довкілля», є лише одна програма, а програм, що «забезпечують якісну освіту впродовж життя», забагато. Тоді ОДА перегляне і, наприклад, вирішить більше зосередити бюджетні кошти та залучити донорські на вирішення проблеми водопостачання.

- Чому регіоналізація цілей починається лише у трьох пілотних областях. Якщо виникнуть якісь проблеми, результати регіоналізації можуть вплинути на подальшу долю проекту? Чому не запустити роботу одразу по всій Україні?

- Оскільки ми маємо лише схему розробки національної доповіді, потрібно трохи відкоригувати схему розробки регіональної доповіді. Тому в пілотних регіонах буде запущена робота за схемою національної доповіді і вже після того, як ми побачимо, за якою схемою краще працювати, ця методика буде поширена на всі регіони.

- Президент підписав Декларацію тисячоліття ООН, у якій визначено глобальні цілі розвитку тисячоліття ще у вересні 2000 року. Національна аналітична доповідь була готова у вересні 2003 року. Три роки фахівці адаптовували глобальні цілі для України?

- Підписана Декларація означає, що країна згідна з нею. А те, яким чином і коли її реалізовуватиме, вона вирішує сама для себе. Ми підписалися під цим, це важливе для нас, а міжнародній спільноті в принципі байдуже чи Україна виконуватиме її, але оскільки ми підписалися - значить, взяли на себе зобов’язання. Добре, що ми у 2003 році маємо цілі і тепер можемо показати міжнародній спільноті, як виконуємо завдання і чого ми досягли. І можливо, якщо у нас є якісь проблеми, то підказуємо, як їх можна вирішити за допомогою міжнародної спільноти, оскільки 8-ма глобальна ціль тисячоліття - розвивати партнерство заради розвитку.

- Ця звітність добровільна?

- Практика свідчить, що саме моніторинг підказує, як підключити розвинуті країни для допомоги країнам, що розвиваються. Бо як інакше можна зрозуміти, яка допомога потрібна, якщо країна не показує свої напрацювання.

- Тобто Україна може розраховувати на фінансову допомогу від розвинутих країн.

- Думаю, що так.

- І який це буде відсоток від загальних потреб України для реалізації проекту?

- Важко сказати. Не вказано, яка саме сума може бути виділена. Зазначено, що розвинуті країни повинні допомагати. Як саме - це обговорюватиметься, коли Україна звернеться за допомогою.

- Проводили дослідження, чи спроможна Україна фінансово витягнути цей проект?

- Усі показники, які закладені в аналітичній доповіді, реальні. Мінекономіки робить цільовий (оптимістичний) і реальний (песимістичний) прогноз. Відповідно, у звіті подано реальний прогноз, тобто Україна може досягнути і чогось кращого.

Тетяна МЕШКО, «МГ»

Повернутися до списку публікацій



Архів новин

Кино: новости, рецензии, обзоры

<<< Липень 2020 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    

Попередні новини