Перший дзвоник: радіти чи плакати?

Перший дзвоник: радіти чи плакати?

Четвер, 26 серпня 2004 р. / 1 сторінка

Перший дзвоникПро те, як готуються до навчального року педагоги, учні та їхні батьки, якими зустрінуть дітей школи, з’ясовувала наш кореспондент

На Львівщині є 21 аварійний об’єкт закладів освіти та ще 253 - малопридатних для навчання шкіл. Це, зокрема, спальні корпуси - Лопатинської спецшколи-інтернату та санаторної школи-інтернату у Бориславі, школи у селах Нижня Яблунька (на Турківщині), Стара Сіль (на Старосамбірщині), технічно незадовільні - у селах Горбачі та Глинна Наварія (на Пустомитівщині), Лаврів (на Старосамбірщині). Остання розташована у дерев’яній казармі колишньої прикордонної застави. До нової школи учнів села Лаврів планують перевести лише з 1 січня 2005 року. Щоправда, уперше цьогоріч дзвоник пролунає у 12-ти нових школах, зокрема, на Яворівщині (с. Домажирів), Стрийщині (с. Нежухів), Мостищині (с. Буховичі), Сокальщині, Дрогобиччині (2 школи). На сьогодні 95% шкіл готові зустріти дітей 1 вересня. Про це заявив під час прес-конференції на тему «Підготовка до навчального року» начальник головного управління освіти і науки Львівської ОДА Михайло Брегін.

На один комп’ютер - 17 учнів

В області - 1488 загальноосвітніх навчальних закладів. Капітальні ремонтні роботи проведено у 200 школах, на що виділено з місцевого бюджету та зі спецкоштів 12,3 млн. грн. та 4,9 млн. грн. на поточний ремонт. Цьогоріч у перший клас підуть понад 27 тис. дітей (минулоріч було їх понад 28 тис.). Скорочення учнів у початковій школі пояснюють демографічним спадом. За словами п. Брегіна, він стане відчутним через три-шість літ. А наразі для учнів 1-4 класів не вистачає 45 тис. підручників, для 5-9-х - 66 тис., для 10-11-х - 27 тис. Зумовлено це невиконанням повною мірою замовлень Міністерством освіти і науки, скажімо, 2002 року із запланованих 94,1 млн. грн. профінансовано лише 52 млн. грн.

Як стверджує Михайло Брегін, комп’ютерною технікою забезпечені понад 65% сільських шкіл, від яких відстають міські. Проблемою залишається підключення шкільних комп’ютерів до мережі Інтернет (під’єднано лише 96 навчальних заклади, 42 - мають свої WEB-сайти). У середньому в області на один комп’ютер припадає 17 старшокласників (серед інших областей Львівщина щодо цього - не в лідерах, але й не пасе задніх). Школи-інтернати обласного підпорядкування цього року, за словами начальника управління, забезпечено пральним, холодильним, технологічним обладнанням та автотранспортом на суму понад 600 тис. грн., а всі 24 школи-інтернати - мікроавтобусами «Газель» та оргтехнікою.
Однією з проблем п. Брегін назвав кадрову. Відплив молодих учителів (не вистачає педагогів іноземних мов, інформатики, фізкультури, трудового навчання) пояснюють низькою зарплатою, особливо в сільських школах. Натомість, зростає кількість учителів пенсійного віку.

У судах - 32,3 тис. позовів

Як стверджує М. Брегін, загальний обсяг бюджетних видатків на утримання закладів освіти області щорічно збільшується: цього року Міністерство фінансів визначило 515,3 млн. грн. (на 69,5 млн. грн. більше, ніж торік). При формуванні місцевих бюджетів органи виконавчої влади знайшли можливість скерувати 12,3 млн. грн. додаткових коштів на освітянські потреби. Проте... Станом на 10 серпня ц. р. на розгляді у судах Львівщини були 32,3 тис. позовних заяв на загальну суму 81,7 млн. грн. у зв’язку з невиконанням за 1997-2000 роки вимог статті 57 Закону України «Про освіту». Верховна Рада проголосувала за законопроект про визнання невиплат державним боргом і його реструктуризацію, де йдеться про компенсацію місцевим бюджетам виплат, що були проведені за ст. 57. На жаль, це лише законопроект... Нині на Львівщині вчителям виплачено 9,5 млн. грн. Суди масово задовольняють позови, і виконавча служба управління юстиції у безспірному порядку стягує кошти з рахунків установ освіти й проводить виплати педагогам. Найгірша проблема - у Львові. Відповідаючи на запитання журналістів про можливий зрив учителями початку навчального року, п. Брегін сказав так: «Вважаю, 1 вересня зривати не можна. Це все-таки свято і насамперед - для дітей». А як буде насправді?

1 вересня - на заробітках...

По «італіях»-«іспаніях» зустрінуть чимало педагогів свято першого дзвоника. А ті, хто ще не перейшов працювати у бізнесові структури і не виїхав за кордон, чухають потилиці. З яким настроєм зустрінуть 1 вересня освітяни? І чи буде цей день для них справді святом? Учителі львівських шкіл нарікають на брак приладів, наочних матеріалів для проведення уроків хімії, фізики, біології. А що вже говорити про сільські школи! Там, кажуть, іноді й парт не вистачає, і стільців. На мізерну зарплату вчительські родини не виживають. Педагоги скаржаться: замість того, аби підготуватися до уроку, змушені поле обробляти, щоб прогодувати сім’ю, або ж брати молоко, сир, сметану в торбу - і рушати до Львова на базар. Дожилися - базари і городи рятують від зубожіння вчительські родини.

Завуч середньої школи у Старому Селі (Пустомитівщина) Любов МАЙОВЕЦЬ: «Останніми роками на заробітки за кордон виїхало сім кращих педагогів, які досі не повернулися. У школі немає вчителя англійської мови. Складна ситуація з наявністю приладів для проведення дослідів на уроках хімії. Дістаємо їх - як можемо... Підручниками старшокласники забезпечені відсотків на 80, решта - купують. Заборгованість за ст. 57 виплатили частково, переважно - пенсіонерам».
А те, що ми побачили на подвір’ї Львівської спеціалізованої загальноосвітної школи №100, просто жахає. Стіна котельні (побудована 50 років тому), мов жива, захиталася на наших очах. Біля неї страшно перебувати...

Директор спецшколи для незрячих дітей Ірина КОСТРУБІЙ: «До 1 вересня робітники не встигнуть перекрити дах (обладнати його черепицею заплановано до 1 листопада ц. р.), а до опалювального сезону не встигнуть реконструювати систему обігріву. Почали перекривати дах у липні, тобто з появою коштів (їх виділив американський комітет «Боротьба за зір», який за чотири роки зібрав майже 50 тис. грн.). Роботи проводять їхні підрядчики. Обласне управління освіти заплатило за проектну документацію.

Щодо котельні. Зараз у нас на рахунку - 80 тис. грн. Перебуваємо під патронатом Олександра Сендеги. Почали ремонтувати котельню - з’ясувалося, що її стіни потребують капремонту, а цих грошей замало. Щоб розібрати будівлю котельні, потрібні додаткові кошти. Маємо намір звернутися з листом в управління з надзвичайних ситуацій. Навчальний рік розпочнемо вчасно, але, можливо, з 15 жовтня до 7 листопада зробимо канікули, аби за той час реконструювати систему опалювання.

Проблема з ліжками. Вони обладнані панцирною сіткою, і коли старшокласники лягають, то майже сягають землі. Потребуємо нормальних 100-110 ліжок (одне коштує 750 грн.)».

Директор школи у селі Стара Сіль (Старосамбірщина) Ярослав ФАСОЛЯК: «На ремонт коштів не вистачає. У школі - жодного комп’ютера для користування учнів (їх загалом - 150). Лише один - для вчителів. Опалювання пічне. А допоки пічка нагріється...».

Учителі мовчати не будуть

Голова страйккому та вільної профспілки вчителів Франківського району м. Львова Марія ПЕРЕПУСТ: «Педагоги, яким заборгували зарплату, мовчати не будуть. Яким буде для них 1 вересня - залежить від їхнього рішення. Адже наприкінці минулого навчального року було укладено тристоронню угоду між депутатами Верховної Ради, головою координаційної ради, головою страйккому вчителів Шевченківського району Ігорем Шлапаком і заступником мера Іриною Романів. В угоді мовиться: борг перед освітянами - державний. У зв’язку з цим на сесії міської ради було виділено 2,8 млн. грн. для погашення заборгованості для тих, хто брав участь у голодуванні. Координаційна рада страйккомів, своєю чергою, зобов’язана припинити будь-які акції протесту до 31 грудня ц. р. Рішення є - зрушень жодних. Грошей люди не отримали. Голови страйккомів шкіл телефонують мені і пропонують зібратися, аби прийняти остаточне рішення: страйкувати, проводити 22,5-хвилинні уроки (щодо цього освітяни виграли суд, який визнав такі дії акцією непокори) чи заново розпочати голодування. Бо якщо зараз не піднімемося - як кінцевий результат - нічого не доб’ємося. Саме у вересні - найбільша нагода діяти. Понад рік наші справи - у виконавчій службі Франківського району. Люди, які не подавали позовів у суди, або бояться, або їм гроші непотрібні?! Мені особисто не виплатили 3,2 тис. грн. Але ж гроші поступово знецінюються. Був випадок. У СШ № 31 учитель виграв суд і помер кілька років тому. Борг виплатили сім’ї. Але ж людина грошей не дочекалася. А скільки серед боржників - пенсіонерів, хворих, самотніх?!

Ставка вчителя найвищої категорії з вислугою років - 300 грн. Хіба можна на них вижити? Молодь працювати в школах не хоче. Минулоріч я вела 13 класів (у середньому - 30 дітей), у кожному з них - 8 атестацій. За які гроші роздрукувати варіанти тестування? Або просимо зробити це дітей, у яких удома комп’ютери є, або скидаємось... У бібліотеці СШ № 36, де працюю вчителем географії, повідомили: поки що нових підручників нема. А навчальна програма не відповідає посібникам, якими користуємося. Майже з усіх предметів у дітей різні підручники. Вчителеві важко пояснювати матеріал. Не пам’ятаю, коли у школу постачали наочний матеріал, парти, стільці. На мізерні кошти, що виділяють, можна хіба що санітарну побілку зробити, а не обладнати кабінети. Якщо щось закуплено, то коштами батьків».

Скільки «коштує» школа

Скільки грошей витрачають батьки для того, аби дитя не виглядало гірше, аніж однокласники? Задалася я таким питанням і вирушила... Ні, традиційних шкільних ярмарків, як у старі часи, зараз нема. Оберемо промтоварний ринок. Який? Краківський.

...Снують батьки з дітьми між торговельними рядами, аби придбати шкільне причандалля, одяг, взуття. І я за ними. Прислухаюся: про що народ гомонить. Чоловік: «А ці гроші заховаємо вчительці на квіти». Жінка (вочевидь, дружина): «Обійдеться, краще докупи доньці зошитів». Маленьке дівча (мабуть, першокласниця) - до матері: «Хочу пенал з Барбі...» - «25 гривень?» - «Ну й що? В Оленки є, а в мене буде гірший? А в Каті портфель гарніший... А в Нелі - ручка... Ти завжди кажеш: завтра, завтра... А сьогодні - ніколи». Мама - до сина: «І коли ти школу закінчиш?! Вона витягне з мене останні соки».

Щоправда, протилежної думки про «наші» ціни Сніжана ТАЙШИХІНА, яка приїхала у гості з Білорусі й заодно «одягає» сина Влада на львівських ринках: «У вас усе набагато дешевше, аніж у Білорусі. За портфель, скажімо, щойно заплатила 48 грн., за сорочку з «метеликом» - 15 грн., за мешти - 45 грн., а за штани - 56 грн. У Білорусі, щоб відправити дитину до школи (придбати йому «від» і «до»), треба витратити $300. Якщо за мешти у Львові я заплатила $8, то у нас - не менш як $20».

Оксана КОРНЯТ разом із чоловіком та синами - четвертокласником Васильком та шестикласником Ростиславом - приїхала одягати своїх школяриків зі села Пікуловичі (Пустомитівщина): «Вижити у селі важко. У нас працює лише чоловік, я - ні. Майже нічого дітям не купили, окрім зошитів та портфелів, а вже витратили 200 грн.».

58-річна пані Софія (з 8-літнім стажем торгівлі на ринку): «На базарі вдягаються люди бідні, особливо зі сіл. Для їхніх дітей привозимо, скажімо, піджаки і штани (разом - 52 грн.), бо купити костюм (150 грн.) для дитини не кожен спроможеться. Тільки й чуєш: віддайте дешевше. Я людей шкодую, ціну спускаю. Прийшла якось жінка і просить: «Привезли з Хмельницького костюм, а штани на сина замалі. Поміняйте». Поміняла. А вона тицяє мені за це 2 гривні. Я грошей не взяла - вона аж розплакалася».

А плакати багатьом справді є від чого. Скільки «коштує», скажімо, старшокласник? Давайте підрахуємо: рюкзак - 45-150 грн.; спортивний костюм - 65-120 грн. (можна й за 40 грн. придбати китайський. Але ви уявляєте дитину в такому лахмітті?); кросівки - 25 грн. (якщо дозволяє кишеня - $200); джинсовий комбінезон (на щодень до школи) - 75 грн.; вітрівка (70 грн.) плюс 2 футболки (40 грн.) на фізкультуру - потягнуть на 110 грн.; кілька пар шкарпеток (2,5 грн. за пару) - 10 грн.; пенал, фарби, фломастери (8 шт. - 12 грн.), зошити (10 товстих - 30 грн.) прості олівці, лінійка й інша дрібота - гривень 70-80. А додайте підручники, атласи, контурні карти... Щонайменше гривень сімсот доведеться з гаманця викласти. Та не поспішайте полегшено зітхати. З початком навчального року почнеться новий клопіт: на ваші плечі ляже придбання фарби, мітли, штор, пасти для паркету, крейди, роздаткового матеріалу... Фінансування шкіл мізерне, держава ніяк із боргами вчителям не розбереться, а дітей же якось вивчити треба?!


Валентина ШУРИН.

Повернутися до списку публікацій



Архів новин

Кино: новости, рецензии, обзоры

<<< Липень 2021 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  

Попередні новини